Книга – джерело знань

Книга – одне з найбільших чудес, створеною людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє

Шлях розвитку книги був довгим і складним. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок: глину, листя та кору дерева, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк.

Перші паперові книги з'явилися в Європі в ХІІІ ст. Їх довгий час писали від руки. Одна книга виготовлялася 5–7 років і коштувала дуже дорого.

У ХV ст. був винайдений спосіб друкувати книги. Перша друкована в Україні була видана Іваном Федоровим у 1574 році у Львові. Називалась вона "Апостол".

Довіряючи всі свої знання і досвід книгам, люди навчилися зберігати їх. Скарбницями книг називають бібліотеки. У перекладі з давньогрецької мови слово "бібліотека" означає приміщення, де зберігаються книги ("бібліо" – книга, "тека" – сховище). Бібліотеки з'явилися з незапам’ятних часів. Давні єгиптяни називали їх "аптеками для душі", тому, що книги робили людську душу благородною, а розум сильним. В Україні перша бібліотека з'явилася за часів Київської держави. Її створив князь Ярослав Мудрий у 1037 р.

Сьогодні ми не знаємо хто написав першу книжку, як вона називалася. Книга – унікальне, феноменальне творіння людства. Ми не можемо уявити своє життя без книги. Книги – наші постійні супутники. Книга – джерело знань для школяра, студента, кожної людини. Книга – наш найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для школяра, і для зрілого, досвідченого мужа. Недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить; хто багато читає, той багато знає.

Скільки книг треба прочитати, щоб бути освіченим, розумним, мудрим, щоб пізнати світ? Цього ніхто не знає. Читати потрібно все життя. Вік живи, вік учись.

Читають книги навчаючись, здобуваючи знання, читають і в час відпочинку.

Любов до книги з дитинства і продовжується все життя. Гарну книжку часто читаємо багато разів і кожен раз знаходимо в ній щось нове, цікаве, вражаюче. Такими книгами є Біблія, "Кобзар" Тараса Шевченка та багато інших – вони ніколи не старіють, не надоїдають. Вони – наші найперші порадники, друзі. Багато людей вважають книгу найкращим подарунком.

Отож, шануймо, бережімо, читаймо книги, бо у них мудрість, розум, знання людства, які створювалися впродовж тисячоліть. Книга – найбільший винахід людства.

Ким бути? Яким бути? На ці запитання дають відповідь книги.

Книга відкриває світ пізнання й сходження до одвічних життєдайних джерел цивілізації. Книги дарують нам цілющі зерна знань. Вони спонукають до творчого пошуку, прекрасних знахідок і відкриттів.

За всіх часів люди славили книгу. Як її тільки не називали: і джерелом мудрості, і цілителькою душі, сонячним сяйвом і рікою, що живить Всесвіт. Книга завжди ототожнювалась із світлом, яке, незважаючи ні на що, намагались загасити варвари, знищуючи книжкові скарби. Книга і сьогодні – важливе джерело знань.

Цікаво знати^

– Основною формою занять у середньовічних університетах, школах було читання книг: викладач читав книжку й пояснював незрозумілі місця. Чому ж студенти не читали цих книжок самі? Тому, що книжки тоді в ще не друкувалися, а переписувалися. Такі книжки були дорогі й малодоступні, будь-хто їх читати не міг. Ось звідси й походить вислів "читати лекції". А книги тоді були не схожі на наші: вони писалися великими літерами, а тому були гігантського розм. Іру – до півметра і більше. Через вагу й розміри носити з собою таку книгу було майже неможливо. Коштували вони дорого, а щоб їх не вкрали, то часом доводилося прив’язувати їх до столу ланцюгами.

– Найдавнішою книгою України є Велесова книга – пам’ятка писемності ІХ століття. До найдавніших книг, творів написаних в Україні є "Слово о полку Ігоревім", Пересопницьке Євангеліє, "Київські глаголичні листки" та інші. Першою друкованою книгою, яку написав українець, була книжка (1483) вченого ХV ст. Юрія Дрогобича.

– Якби зібрати всі терміни з усіх галузей наук, то це був би "контейнер" на мільйон або навіть більше слів.

– Найвидатніші книги писалися на пергаменті. Це оброблені телячі шкури. Їх старанно вишкрябували з обох боків, вибілювали у вапні, натягали на раму, сушили, а потім обрізали – і виходив гладенький, тонкий і дуже міцний "папір". Пергамент був значно міцніший і не псувався так швидко, як папір. В Україні користувалися ним до ХVII століття.

– Перші книги, видані сучасною українською мовою були: "Енеїда" І. Котляревського (1798), "Українські народні думи" (1834), записані М. Максимовичем, "Кобзар" Тараса Шевченка (1840) ...

– Творча спадщина видатного українського письменника, поета, публіциста, перекладача Івана Франка величезна – понад 130 томів (книг), проживши неповних 60 років. Надруковано поки що тільки 50 томів.

– Однією з найменших у світі книг вважається "Кобзар" Тараса Шевченка, створений українським мікро гравером Миколою Сядристим. Книжка має 12 сторінок, кожна з них 0,6 квадратних міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінчиком людського волоса. Книжка зшита павутинкою завтовшки 0,002 мм. Обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. Її прикрашає портрет Тараса Шевченка, а також зображена хата, в якій він народився. На малесеньких листках через мікроскоп можна прочитати 75 рядків невмирущих поезій поета.

– Швидкість читання 16річної киянки Ірини Іванченко – 163333 слова за хвилину з повним засвоєнням прочитаного. Це досягнення офіційно зареєстровано в січні 1990 року. Дівчина проходила спеціальну підготовку в Київському "Центрі розвитку мозку". А неофіційний рекорд в швидкості читання – 416250 слів за хвилину – належить теж 16-річній киянці Євгенії Олексієнко (1989 р.). Тільки хвилину часу потрібно було дівчині щоб прочитати книжку середнього формату ... Зміст прочитаного вона переказує годинами, не пропускаючи найменших дрібниць.

Народ про книгу
Хочеш пізнати світ – читай книжки.
Мудра книжка – безцінний скарб.
Книга – джерело знань.
Книга – найкращий порадник.
Книга вчить, як на світі жить.
Хто багато читає, той багато знає.
Гарна, мудра книга як вірний друг.
Книга – найкращий подарунок.
Золото добувають із землі, а знання - із книг.
Хочеш багато знати – читай книжки.
Хто багато читає, той горе забуває.
Книжка – найдивовижніший винахід людства.
З молоду даремно час не чай, а книжки читай.
Хто багато читає, той швидко на ноги стає.
Як хочеш багато знати, то треба книжки читати.
Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати.
Видатні люди про книги
Хто полюбить книгу,
той далеко піде у своєму
розвитку. Книга рятує
душу від Здерев’яніння.
                                              Тарас Шевченко.
Книжки – це величезне багатство.
                                              Володимир Сосюра.
Люди перестають мислити, коли перестають читати.
                                              Д. Дідро.

Життя без книг – це хата без вікна,
                                              Д. Павличко.

Серед книг, як і серед людей, можна потрапити в гарну і погану компанію.
                                              К. Гельвецій.

Читаючи в перший раз гарну книгу, ми переживаємо ті ж почуття, як і знайомство з новим другом. Знову прочитати вже прочитану книгу, значить знову побачити старого друга.
                                              Вольтер.

Сучасна людина знаходиться перед Гімалаями бібліотек в особі золотошукача, якій треба відшукати крупинки золота в масі піску.
                                              С. Вавилов.

... кращі з книг – ті, які дають більш за все поживи для роздумів, і при цьому на різні теми.
                                              А. Франс.

Книга – це духовний заповіт одного покоління іншому, порада вмираючого старця юнакові, який починає жити ...
                                              О. Герцен.

Твір, який читають має теперішнє; твір, який перечитують, - має майбутнє.
                                              О. Дюма-син.

Яке величезне багатство може бути в маленькій дібраній бібліотеці. Компанія наймудріших і найдостойніших людей, вибрана зі всіх цивілізованих країн світу на протязі тисяч років.
                                              Р. Емерсон.

Секрет всесвітнього вічного успіху книги в її правдивості.
                                              О. Бальзак

... істинно вчені бувають не ті, що читають багато, але ті, що читають корисне.
                                              Арістіпп.

Книги – води (соти) і ріки, що переповнюють кожного.
                                              Древньоруська мудрість.

... якщо прочитаєш що-небудь, то із прочитаного запам’ятай собі головну думку. Так поступаю і я: з того, що я прочитав, я обов’язково що-небудь відзначу ...
                                              Сенека.

Друкувати книжки – це значить друкувати гроші.
                                              Народна мудрість.

Читання – ось найкраще навчання.
                                              О. Пушкін.

Книги – води ріки, що наповнюють кожного.
                                              Давньоруська мудрість.

ЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖ

«Книга – це маленька консерва певного способу мислення» – Дереш

07 Грудень 2016, 17:33 НА САЙТІ «РАДІО СВОБОДА»

·         Богдана Костюк

---

Київ – Цього року виповнюється чотириста років з часу виходу першої книги, надрукованої на землях центральної та східної України – «Часослова». Папір для її видання виготовлений у містечку Радомишль, де на той час працювала перша папірня (паперова фабрика), що виготовляла папір для світських та монастирських друкарень. Нині в Україні працюють понад п’ятсот видавництв. Не всі з них друкують книги. У середньому українець читає не більше однієї книжки на рік (за даними соцопитувань, таких людей – більш як половина жителів країни). Водночас понад 70 відсотків українців стверджують, що люблять читати.

Звична картинка українського міста: люди літнього віку, які занурились у читання книги у громадському транспорті, або ж молоді хлопці і дівчата, які проглядають електронну книгу чи стрічку новин на смартфоні чи планшеті. Серед експертів немає єдиної думки щодо того, чи варто розвивати книговидання і друкувати «традиційну книгу», у паперовому форматі, чи більше уваги приділяти поширенню книг в електронному вигляді.

На думку письменника Любка Дереша (а його твори якого читають і в паперовому, і в електронному форматах), головне, щоб людина читала літературу, що «підтримує» свого читача й допомагає зрозуміти, яку саме інформацію, які саме знання читач отримує у процесі читання. Адже читання напряму пов’язане з людським мисленням, зазначає митець.

Любко Дереш

Читати, безумовно, важливо, але ще важливіше – розуміти, що саме читаєш. Не всяка література однаково добра

Любко Дереш

«Читати, безумовно, важливо, але ще важливіше – розуміти, що саме читаєш. Повинен бути певний відбір літератури, оскільки не всяка література однаково добра», – каже Дереш в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Треба розуміти, що читання напряму пов’язане з мисленням, із тим, як ми думаємо, – додає письменник. – Тож кожна книжка – це маленька консерва певного способу мислення, і читаючи тексти інших, ми це мислення «переселяємо» у себе і дозволяємо йому розвиватись. Тобто, ми працюємо і зі своїм мисленням. Крім того, читання повинне супроводжуватися певною культурою читання».

Письменниця Оксана Забужко в одному зі своїх виступів зазначила, що читання є актом соціальним, оскільки, прочитавши ту чи іншу книгу, людина ділиться враженнями від неї з іншими або ж рекомендує її прочитати своїм друзям тощо.

Оксана Забужко

Мене цікавить питання життя книжок після того, як вони пішли в люди, були відрецензовані, премійовані

Оксана Забужко

«Мене цікавить питання життя книжок після того, як вони пішли в люди, були відрецензовані, премійовані, – зазначила Забужко. – Це певний згусток енергії, котрий ти кидаєш, не знаючи, куди він піде, суспільству, як клубок вогню, – і далі від неї починають, займаються, як по бікфордовому шнуру, від людини до людини; воно перетворює життя, видозмінює, входить в життя інших людей, змінює їхні долі».

«Нині відбувається революція знань» – Степовик

Професор Дмитро Степовик вважає читання вкрай важливою складовою у пізнанні людиною світу, а книга – це вірний супутник людини по країні знань. Читання, книга – це дуже важливий фактор для здобуття і поширення людських знань, стверджує Степовик. Водночас він бачить певні ризики, пов’язані з різним сприйняттям інформації при читанні паперових та електронних книг.

Діти дошкільного віку мають мобільні телефони й інші речі електронного візуального сприйняття, а книга забувається

Дмитро Степовик

«Нині відбувається справжня революція передачі знань, поширення їх навіть на дітей. Діти дошкільного віку мають мобільні телефони й інші речі електронного візуального сприйняття, а книга забувається: з гіркотою бібліотекари, викладачі або директори шкіл скажуть, що бібліотеки порожніють. Це все виглядає досить трагічно, тому що сам принцип сприйняття людиною інформації, написаною певною системою знаків (алфавітом) несе у собі природнє сприйняття людиною», – зауважив Степовик у розмові з Радіо Свобода.

25-річний вінничанин Роман Крижанівський, який заснував і є директором власної книгарні, впевнений, що в Україні книга має позитивні перспективи, адже, незважаючи на поширення книг в електронному форматі, чимало українців віддають перевагу паперовим книжкам.

Ми можемо до книги доторкнутись, побачити її матеріальне втілення. Ніколи електронна книга не передасть тактильних відчуттів

Роман Крижанівський

«За статистикою, 10 років тому електронні книги читали у нас 10 відсотків людей; зараз ситуація така сама: електронну книгу читають ті самі 10 відсотків людей з тих, хто взагалі читає. Паперова книга, окрім того, що вміщує у себе інформацію, як будь-який гаджет, несе ще й естетичну насолоду. Окрім того, що ми можемо до книги доторкнутись, побачити її матеріальне втілення. Звичайно ж, ніколи електронна книга не передасть тактильних відчуттів, на кшталт: які сторінки, яка обкладинка у книги. Про дитячу книгу взагалі нема мови», – пояснив Крижанівський.

Чому корисно читати книги?

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, чому він вирішив відкрити книгарню та які книги купують вінничани, Крижанівський відповів, що є «фанатом читання» з дитинства, а відкрити власну книгарню – його дитяча мрія. За словами книголюба, у Вінниці люди читати люблять й не оминають літературних новинок – при цьому цікавить і сучасна українська література, і закордонні бестселери, і дитячі книжки.

«Книгарня була відкрита тому, що книгарня – це була дитяча мрія, а мрії потрібно реалізовувати. Я досить тривалий час ішов до того, щоб вона здійснилась», – зазначає він.

«Якщо глянути на асортимент книгарні, то у нас найбільше читають дитячу книгу. Ні для кого не секрет, що цього року вийшла восьма частина епопеї про Гаррі Поттера – «Гаррі Потер і прокляте дитя» – і вона, сказати б, «порвала» усіх», – розповів Крижанівський.

І насамкінець: редактори пізнавального інтернет-журналу «Цікавості» поцікавилися в експертів, чому корисно читати книги, й визначили відповідно 12 причин для цього.

Серед них – отримання навичок правильно говорити, зростання рівня освіченості і загальної культури читача, позитивний вплив читання на мозок тощо. Адже свого часу відомий американський письменник-фантаст Рей Бредбері казав, що існують злочини, «гірші від спалювання книг: це – не читати книги».

Окрема проблема, яка стосується читання як методу пізнання світу – це перевірка інформації, яку поширюють через соціальні мережі, інтернет або усно (це так зване «бабця-радіо» або ж «сарафанне радіо»): доволі часто таким чином розходиться брехня або ж спотворена інформація, вважають фахівці.

Так, російські спецслужби використовують інтернет та усний спосіб передачі спотвореної або ж відверто неправдивої інформації на адресу України, і це є складова гібридної війни Кремля проти України, кажуть експерти.

АВТОР Богдана Костюк

Сучасні українські автори, які пишуть цікаві книги

На жаль, сучасна програма з української літератури, за якою навчаються діти у школах, не сприяє тому, щоб вони більше читали. Твори, насичені сумом та плачем над важкою історією, не подобаються школярам, які хочуть жити та досягати своїх мрій, не зважаючи на минувшину. Дорослі та старші люди звикли до російськомовного продукту від письменників північного сусіда, та й у перекладі з інших мов. Але сучасні автори української літератури переборюють у собі синдром меншовартості та можуть подати як і найменшим, так і дорослим читачам цікаві та захоплюючі історії.

Дитяча література

Один із напрямів, які найактивніше розвиваються в українському книговиданні – це дитяча книга. Кожного місяця полиці книгарень дивують новими творами для маленьких читачів. Активно користуються попитом українські казки та їх автори, які розповідають історії цікаво та невимушено. Прекрасним прикладом такої книги є «Казки Лірника Сашка», які навчають дітей українським традиціям та тому, що добро завжди перемагає зло. Також ми хочемо звернути увагу на твори Тараса та Мар’яни Прохаськів, адже ці українські літературні казки та їх автори цікавлять дітлахів не тільки в Україні, а й закордоном. Нехай і ваші малюки прочитають історії із епопеї про кротенят, які називаються «Куди зникло море», «Хто зробить сніг» та «Як зрозуміти козу», які показують маленьким читачам світ очима цих невеличких тваринок!

Підліткова література

Окрім перекладів з іноземних мов, видавці публікують цікаві книги українських авторів, прочитати дітям які буде захопливо та повчально. Зокрема до них можна віднести серію книг Олександра Зубченка «Перемагаючи долю», де висвітлюється боротьба козаків проти татар та польської шляхти. Усім юним мрійницям ми хочемо порекомендувати книгу Дзвінки Матіяш «Марта з вулиці Святого Миколая», опісля якої точно виникне думка «Читай українських авторів!», адже це історія про дорослішання та становлення особистості дівчинки, яка найбільше за все хоче стати художницею. Важливою книгою для кожного підлітка буде твір «140 децибелів тиші» Андрія Бачинського. Адже у ньому автор розповідає про те, як не зламатися під впливом надзвичайно травматичних обставин, коли юний музикант в автомобільній аварії втрачає батьків, сестричку та слух.

Жанрова література

Сучасна українська література з кожним роком стає все розвиненішою та захопливішою. Для того, щоб перевернути з ніг на голову уявлення про те, що наші письменники не можуть писати сучасно, ми рекомендуємо прочитати книги Максима Кідрука, зокрема «Бот», «Твердиня» та «Зазирни у мої сни». Також цікавими будуть книги Олександра Михеда, особливо «Астра», та Сергія Бута з його детективно-містичним романом «Листи з того світу». Ці твори доведуть, що читать книги українських авторів може бути захоплююче. Протягом останніх двох десятиліть українські письменники створювали переважно постмодерністські твори, де проговорювали речі, про які раніше мовчали. До певного часу це було також потрібно і читачам, але поступово запити змінилися, а письменники продовжували розповідати про свої психологічні негаразди. Зараз же нові майстри слова орієнтуються на нестандартні сюжети, життєстверджуючих персонажів та карколомні пригоди. Сучасні українські автори та їх твори стали набагато цікавішими і ми настійливо пропонуємо вам звернути на них свою увагу та відкрити для себе нові імена.

Історичні романи

Українська історія містить настільки велику кількість надзвичайно карколомних сюжетів, що на їх основі можна було б створити тисячі чудових художніх книг. Одним із прикладів такої літератури є роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів», який є родинною сагою трьох поколінь. Події у творі охоплюють період від 1940-х років до весни 2004-го, а сама авторка працювала над романом багато років. Цей твір отримав премію «Angelus» – літературну нагороду Центральної Європи. Ще одні сучасні українські автори, без яких не обійдеться цей розділ – це брати Капранови, які написали ще один великий роман, що називається «Забудь-річка». Фабула дещо подібна до попереднього твору, адже у романі розповідається про розслідування родинної історії трьох людей з однаковими іменами, але які протистояли одне одному у різних військах. Історичні романи також пише Василь Шкляр, з-під чийого пера вийшло багато книг цієї тематики. Якщо у вас є бажання прочитати роман про Львів середини XVII століття, ми рекомендуємо звернути увагу на роман Юрія Винничука «Аптекар». Також Андрій Кокотюха написав доволі багато історій про минулі епохи. Усі ці твори допоможуть поглянути на історію нашої держави чи окремих її регіонів з різних боків та відкрити для себе багато нового.

Жіночі романи

Українські автори, чи краще сказати авторки, також можуть писати любовні романи для жінок, яким цікава така література. Зокрема тут доречно згадати про ЛюкоДашвар, твори якої вже багато років блискавично розмітають із полиць зацікавлені читачі. Фабули її творів не складні, багато динамічних подій та непереборне кохання – все, що потрібно читачеві. Також у такому жанрі працює Світлана Талан, але вона більше звертає увагу на гостросоціальну тематику. Практично усі її твори були відзначені літературним конкурсом «Коронація слова». Сучасні українські автори створюють і любовні жіночі романи, зокрема це можна сказати про Галину Вдовиченко та її «Пів’яблука», «Тамдети» й інші. Також тут варто згадати Аллу Рогашко, яка почала друкуватися зовсім нещодавно. Книги «Осіннє Рондо місячної ночі», «Крізь безодню до Світла», «Її сукня» будуть для читачок солодким трунком, який питиметься легко і трепетно. Безумовно, інтернет-магазин мережі книгарень «Є» набагато більший, і ми закликаємо: «Читай українських авторів!», адже існує багато чудових історій, які тільки й чекають, щоб їх взяли до рук. Купуючи книги українських письменників, ви даруєте їм змогу створювати нові, набагато цікавіші та глибші романи.